Адвокаты по наследственным делам
Отзывы о нас
Всем большое спасибо. Ваш сайт,без всякого сомнения, сейчас - неповторимый в своем роде. Здорово, что есть такие так необходимые всем интернет порталы. Портал весьма многофункционален в использовании. На нем полезно проводить отдых - просто, удобно,быстро.

Довольно уникальный, интересный и продуманный портал! Я хочу поддержать Вас финансово. Как это можно организовать?

Этот интернет проект суперовый! работал на нем очень часто. Думаю, что этот интернет проект ожидает светлое будущее. Желаю удачи. Хотелося б встречаться с Вашими новыми работами чаще! Действуйте!
Наши услуги

Вопрос к юристу по наследству:

Статьи
Право власності на спадок

Право власності на спадок Визнання прав власності на спадок (зразок судової справи), позовна заява про спадщину

Наследство по завещанию: раскрываем юридические ...

Наследство по завещанию: раскрываем юридические секреты Завещание необязательно гарантирует выполнение воли наследодателя, ведь в некоторых случаях можно признать завещание недействительным

Валерій ПЯТНИЦЬКИЙ: «Якщо рамки СОТ призводять до конфлікту, то які правила ми повинні обирати?»

    Валерій ПЯТНИЦЬКИЙ: «Якщо рамки СОТ призводять до конфлікту, то які правила ми повинні обирати?»Урядовий уповноважений з питань європейської інтеграції Валерій ПЯТНИЦЬКИЙ

    Як відомо, Україна подала заявку до Світової організації торгівлі (СОТ) щодо перегляду тарифів. Цей крок отримав неоднозначне тлумачення як в Україні, так і за її межами. Що відбулось насправді і які можливі наслідки ініціативи Києва — про це розповідає Урядовий уповноважений з питань європейської інтеграції Валерій Пятницький.

    Валерію Тезійовичу, чому виникла потреба перегляду тарифів?

    — Ми вступали в СОТ 14 років. Ті «розклади», які ми формували, починалися із середини 90 років минулого століття, а у 2008-му, коли ми стали членом організації, почалася економічна криза. Те, що було зроблено 10—15 років тому, повинно переосмислюватися, і СОТ дає такі можливості — є 28-а стаття Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, яка дає змогу це робити країнам-членам.

    — Хто саме виступив з ініціативою?

    — Це не бажання уряду, перша ініціатива — і це дуже важливо — належить бізнесу. Рік тому з нею виступила Федерація роботодавців, її підтримала Українська спілка промисловців та підприємців. Пропозицій, які обґрунтовували галузеві асоціації і окремі підприємства, було дуже багато, над ними працювала робоча група, яка відібрала 371 тарифну лінію.

    — Себто Україна хоче підняти митні тарифи на 371 товарну позицію?

    — Ми не говоримо про зміну ставок мита, які зафіксовані сьогодні. Ми говоримо про певні можливості для маневру: для того, щоб проводити ту або іншу політику в кризові моменти. Україна має на сьогоднішній день один з найнижчих у СОТ середній тариф. Але, що важливо, є середнє мито, яке застосовується, і є середнє зв’язане мито — встановлені межі, вище яких країна піднімати мито не може. Так от, у нас ці межі в середньому становлять 6,28%, по сільськогосподарських товарах — трохи більше 11%, по промислових —трохи більше 4%.

    У запропонованій нами для модифікації 371 товарній лінії 147 позицій — промислові товари, 224 — сільськогосподарські. А всіх тарифних ліній у нашій товарній номенклатурі приблизно 11 600, себто з цього величезного діапазону ми вибрали лише «точкові» моменти. І говоримо лише про можливість певного корегування саме отієї верхньої межі — як у бік можливого збільшення, так і в бік зменшення.

    — Як модифікація відбуватиметься на прикладі?

    — До однієї групи товарів (беремо, наприклад, курятину), належить 16 тарифних ліній, кожна з яких має різну верхню межу. Тому модифікація — це й уніфікація: щоб не було розбіжностей, непорозумінь у експортерів на митниці, коли можуть виникати питання з класифікацією того або того товару, зі сплатою відповідного мита.

    Тобто ми хочемо піти шляхом спрощення, і своїм партнерам із СОТ кажемо: «Це не спосіб підвищення рівня тарифного захисту. Це спосіб спрощення торгівлі через модифікацію». Те, що в рамках СОТ називається Trade Facilitation — покращення умов торгівлі.

    — Про які товари йдеться в першу чергу?

    — Передусім сільськогосподарські: м’ясна продукція, курятина, традиційні для України овочі, окремі види фруктів, квіти. У квітів дуже багато видів, кожен з яких має свою тарифну лінію. Більше того, в нас сьогодні встановлені сезонні митні тарифи, які додають певну кількість тарифних ліній, — і це також приклад того, що ми хочемо йти на спрощення.

    Промислові товари — це, в першу чергу, певні види сільськогосподарської техніки. Адже Україна — велика аграрна держава, яка завжди мала величезний комплекс сільськогосподарського машинобудування. На жаль, він втратив свої позиції, і нам необхідно дати йому новий стимул.

    Що відбулося в рамках СОТ? Ми свого часу приєдналися до так званої секторальної нульової ініціативи — у нас на сьогоднішній день на всю продукцію аграрного машинобудування «нульове» (!) мито. Тому коли ми говоримо про певну корекцію, то це, звичайно, буде мінімальна корекція.

    Далі — засоби наземного транспорту, окремі види хімічної продукції і меблі, на які у нас також «нульові» тарифи. Щоб було зрозуміло: із заявлених 147 ліній промислової продукції у нас на сьогодні 75 позицій мають «нульове» мито, тобто можливостей для будь-якого коригування практично немає.

    — Торговельний представник США Рон Кірк висловив занепокоєння щодо заявки України в рамках СОТ міністрові закордонних справ Костянтину Грищенку…

    — Ніхто нікому ринки не дарує, за них змагаються. Змагатися можна по-різному. Чи можемо ми протистояти США, образно кажучи, на боксерському рингу? Ні, бо вагові категорії дещо несумісні. Чи можемо ми грати в шахи? Так, бо там не має значення вага чи вік. От нам дорікають: «Ви тільки стали членами організації, а вже хочете скористатися певними правилами!» Так, ми хочемо ними скористатися! І ми пропонуємо партію в шахи, бо переговори — це шахова партія.

    Візьмімо сільське господарство, де ми бачимо своє місце в глобальному розподілі праці. Як я вже казав, зв’язане мито становить у нас на агропродукцію трохи більше 11%. У Норвегії — 130%, в Ісландії — 110%, у Швейцарії — 50%, в Туреччині — 60%, у Бразилії — майже 40%. І це практично всі країни G-20, які за рівнем свого економічного розвитку не йдуть ні в яке порівняння з Україною. Європейський Союз, щоб не було ніяких ілюзій, має зв’язане мито на сільськогосподарську продукцію у 1,5 раза вище, ніж Україна.

    Більше того, частина мита не зв’язана, верхньої межі не існує. У Туреччини 50% всіх митних тарифів не обмежені нічим. Тобто завтра — без усяких переговорів, без порушення правил — вони можуть підвищити свої тарифи з 50% до 100, 1000%.

    Сьогодні ми кажемо: «Колеги, 4 роки ми чекали і абсолютно коректно виконували всі свої зобов’язання. Але ми хочемо рівноправ’я!» Бо що ми відчуваємо? 2009 рік, криза. Одна з найважливіших статей нашого експорту — металургійна продукція. Туреччина підвищує ставки мита з 5% в середньому до 15%. Для нас це сотні мільйонів втрат. Сьогодні ми стоїмо на порозі того, що з 1 січня 2013 року на ту ж саму металургійну продукцію Бразилія збирається підняти своє мито з 10% до 25%. Країни змагаються за глобальні ринки, це конкурентне середовище.

    З боку США — абсолютно природна реакція: хтось посягає на той status quo, що склався. Але СОТ — демократична організація, де одна країна — один голос; ми готові поважати всіх, але потрібно поважати й нас.

    — У нас деякі експерти також прогнозують, Валерію Тезійовичу, що Україна наражається на відповідні кроки партнерів по СОТ…

    — У рамках ГАТТ є багато статей — понад три десятки, якими можна користуватися. Є, наприклад, стаття 6 «Антидемпінг». Я щось не чую від експертів, що нею не можна користуватися, хоча щороку в світі застосовуються десятки різних антидемпінгових заходів, які охоплюють сотні тарифних ліній, сотні видів продукції. І це нормальна торговельна практика.

    28-а стаття, якою керується Україна, — це також один із інструментів ведення торговельної політики. Ми сідаємо за стіл переговорів; якщо ми домовляємося і потисли руки — в чому проблема?

    До того ж результати переговорів не будуть актами прямої дії. Тому що це відповідні зміни до угоди, яку ми підписали в рамках СОТ. Вони повинні пройти затвердження парламентом, і тільки після цього ми матимемо певний діапазон можливостей для внесення коректив у наші діючі ставки мита.

    — Виходить, це справа не завтрашнього дня?

    — Навіть не наступного року. Вона, можливо, реалізується через рік. Але це той інструмент, який, на мою думку, кожна країна повинна мати як одну з «подушок безпеки». Тому що коли говорити про загальну економічну ситуацію і ті або інші кризові явища, в нас повинен бути набір безпекових елементів.

    Ми сідаємо за стіл переговорів у рамках, передбачених СОТ. Якщо вже й вони приводять до конфлікту, тоді які ж міжнародно-правові рамки ми повинні обирати? В цьому разі ми діємо абсолютно коректно і, певен, це буде сприяти подальшій відвертій розмові в рамках СОТ.

    — Який подальший механізм реалізації заявки України?

    — Україна вестиме виключно індивідуальні переговори з кожною окремою країною. Є чіткий регламент ведення таких переговорів у рамках 28-ї статті. Ми надали інформацію про модифікацію товарних ліній усім торговельним партнерам. За певною продукцією у нас є, скажімо, 22 партнери, серед них є один, на частку якого припадає 90%. Є країни, які мають так звані «первісні переговорні права», якщо вони їх зафіксували на той момент, коли ми вступали в СОТ. Деякі країни це зробили. І тоді, незалежно від їхньої частки, вони мають право провести з нами переговори. Якщо таких прав у країн немає, то ми будемо вести переговори тільки з основними постачальниками.

    З 12 грудня почався відлік часу. Як звичайно, для переговорів відводиться 60 днів. Я не буду казати, що за 60 днів ми ці переговори закінчимо, але є вже країни, які абсолютно чітко зазначили свою зацікавленість, визначили тарифні лінії, щодо яких ми будемо вести переговори. Ми їх готові вести, і я впевнений, що ці переговори не погіршать умови нашої торгівлі з жодною країною.

    Віктор СЛЬОЗКО спеціально для «Урядового кур’єра»

    ДОСЬЄ «УК»

    Валерій ПЯТНИЦЬКИЙ. Народився 1962 року у с. Червона Мотовилівка Фастівського району Київської області.

    Урядовий Кур'єр

    Рейтинг: 4.7/5, основан на 25 голосах.

    Вам будет интересно:

    Валерій КОВАЛЬОВ: «Держреєстрація речових прав на нерухоме майно у більшості випадків є обов’язковою»

    У тому, що від дзвінків на пряму лінію УК, коли її учасником буде директор департаменту державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Валерій Ковальов, ...

    Радою суддів України ініційовано внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (щодо посилення державного захисту суддів та працівників апарату судів)

    Рада суддів України на своєму засіданні, що відбулося 21 грудня 2012 року, прийняла рішення звернутися до Кабінету Міністрів України, як суб’єкта законодавчої ініціативи, з пропозицією внести ...

    Франція проводить у Малі масштабну військову операцію

    Французькі сили спільно з урядовими військами Малі проводять у долині на північ від міста Гао одну з наймасштабніших військових операцій зі знищення ісламістських угруповань під кодовою назвою ...

    Про призначення позачергових виборів Овсяниківського сільського голови (Овсяниківська сільська рада Кіровоградського району Кіровоградської області), Верховна Рада України

    ПОСТАНОВА  Верховної Ради України У зв’язку з достроковим припиненням повноважень Овсяниківського сільського голови Верка С. В. (Овсяниківська сільська рада Кіровоградського району Кіровоградської області) та відповідно до пункту 30 частини першої статті 85 Конституції України( 254к/96-ВР ), частини третьої статті 14( 2487-17 ), частин першої( 2487-17 ) та п’ятої статті 15( 2487-17 ), статей 60( 2487-17 ), 61 Закону України( 2487-17 ) "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів" Верховна Рада України постановляє:





    Юридическая практика:
    Про визнання права власності на половину частини ...

    Про визнання права власності на половину частини спадкового будинку У юридичній практиці часто бувають такі випадки, коли в питаннях оформлення спадщини, законні спадкоємці або спадкоємці за ...

    Про визнання права власності на спадкове майно ...

    Про визнання права власності на спадкове майно за заповітом При необхідності у визнанні права власності на спадкове майно за заповітом слід звертатись до юристів по спадковим справам. ...

    Про визнання права власності на житловий будинок ...

    Про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування Юрист по спадщині надала допомогу у судовій справі про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування


    Консультации по наследству:
    Допомога в оформленні заповіту на родича

    За допомогою вашого сервісу багато моїх знайомих вирішили всі свої виникаючі проблеми, пов'язані зі спадковим правом. Допоможіть ...

    Як оформити квартиру після вступу в спадщину

    Тільки недавно до Вас зверталася за порадою і Ви мені дуже допомогли, залишила свій позитивний відгук на форумі, тепер склалася ...

    Консультація про те, як подати позов до суду про прийняття спадщини

    Здрастуйте! Бачила не раз, що Ви допомагаєте у вирішенні юридичних проблем по спадку різного роду. Перейду відразу до своєї ...


    Новости наследственных дел:
    На сегодняшнем заседании правительства планируется ...

    На сегодняшнем заседании правительства планируется рассмотреть план мероприятий по выполнению СА с ЕС Кабинет министров Украины на сегодняшнем заседании рассмотрит план мероприятий по выполнению соглашения об ассоциации с Евросоюзом. Об этом говорится в повестке дня заседания на сайте правительства.

    Судья не может считаться независимым от политического .

    Судья не может считаться независимым от политического влияния, если его карьера зависит от изменчивого политического вектора, - Я.Романюк 22 декабря во время заключительного заседания Наблюдательного Комитета проекта Совета Европы «Усиление независимости, эффективности и профессионализма судебной власти на Украине» Председатель Верховного Суда Украины Ярослав Романюк заявил, что «одним из самых опасных с точки зрения формирования независимой судебной системы на современном этапе факторов является политическая составляющая».

    Прокурор Донецкой области пытается в суде оспорить ...

    Прокурор Донецкой области пытается в суде оспорить его люстрацию Руководителю прокуратуры Донецкой области Николаю Франтовскому не удалось с первого раза обжаловать свое увольнение с должности через люстрацию, сообщает «Первая инстанция».


    Рекомендации пользователей:
    1676b6902a1c6c119988b3b7eb617bca