ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 грудня 2014 року Справа № 909/345/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіГончарука П.А.,суддіКондратової І.Д.(доповідач),суддіСтратієнко Л.В.,за участю представників сторін від позивача Найденко І.О., Муляр С.Г.,від відповідача Старик В.М.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуДержавного підприємства "Національна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Атомкомплект" Державного підприємства "Національна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 02.10.2014 рокуу справі № 909/345/14 Господарського суду Івано-Франківської областіза позовомДержавного підприємства "Національна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Атомкомплект" Державного підприємства "Національна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"доПублічного акціонерного товариства "Івано-Франківський арматурний завод"простягнення 46 872,00 грн
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2014 року Державне підприємство "Національна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Атомкомплект" Державного підприємства "Національна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (надалі - ВП "Атомкомплект" ДП "НЕК "Енергоатом", позивач) звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом, у якому посилаючись на порушення Публічним акціонерним товариствома "Івано-Франківський арматурний завод" (надалі - ПАТ "Івано-Франківський арматурний завод", відповідач) умов договору поставки №1116112407 від 06.12.2012 року щодо строків поставки продукції вартістю 372000,00 грн, просило суд стягнути з відповідача 20 832,00 грн пені та 26 040,00 грн штрафу.
Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що не прострочив поставку товару, оскільки сторони у листах погодили перенесення строків поставки з 07.04.2014 року до 31.05.2013 року.
Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 27.05.2014 року (суддя Максимів Т.В.) позов задоволено повністю.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 02.10.2014 року (колегія суддів у складі : головуючого судді Матущака О.І., суддів: Дубник О.П., Скрипчук О.С.) рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 27.05.2014 року скасовано та прийнято нове рішення про відмову в задоволенні позову.
У касаційній скарзі позивач просить вказану постанову апеляційного господарського суду скасувати, як прийняту з порушенням норм матеріального права (ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), ст.ст. 207, 241, 525, 526 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України)), та залишити в силі рішення місцевого господарського суду.
Відповідач надав відзив на касаційну скаргу, в якому з нею не погоджується та просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову апеляційного суду, яка ухвалена з додержанням норм матеріального права, залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача та пояснення представників сторін, перевіривши згідно ч. 2 ст. 1115, ч. 1 ст. 1117 Господарського процесуального кодексу (надалі - ГПК) України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, а також правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про задоволення касаційної скарги з таких підстав.
У справі, яка переглядається, судами встановлено, що 06.12.2012 року між сторонами у справі був укладений договір поставки №1116112407, за умовами якого відповідач зобов'язувався поставити на умовах DDP - склад Запорізьке відділення ВП "Складське господарство" ДП НАЕК "Енергоатом" ("вантажоодержувач"), м. Енергодар, Запорізька область, згідно Інкотермс - 2000 трубопровідну арматуру власного виробництва для ВП "Запорізька АЕС" вартістю 372 000,00 грн.
Відповідно до п.п. 1.2 та 5.1 договору поставки найменування, одиниці виміру і загальна кількість продукції, її номенклатура і ціна та належність до систем, важливих для безпеки, а також строки поставки визначаються в специфікації, яка є невід'ємною частиною договору.
Згідно із специфікацією на постачання трубопровідної арматури по заявці ВП ЗАЕС № 07-38/18705 від 23.07.2012 року, строк поставки товару - 120 днів з дати укладення договору, тобто до 05.04.2013 року.
Суди встановили, що товар був поставлений 31.05.2013 р., що підтверджується копією видаткової накладної № 134. Акт приймання-передачі ТМЦ №2/948/23 підписаний сторонами 03.06.2013 року.
Суд апеляційної інстанції також встановив, що листом № 10/37-256 від 20.03.2013 року відповідач просив погодити позивача перенесення терміну поставки до 31.06.2013 року у зв'язку з важким фінансовим становищем.
У відповідь на цей лист позивач надіслав лист-відповідь № 3463/43 від 16.04.2013 року, в якому просив надати документальне підтвердження обставин, викладених у листі про перенесення строків поставки, одночасно, повідомив, що "постачання ТМЦ по даному договору відповідно до листа ВП ЗАЕС № 07-40/9139 від 11.04.2013 року необхідно здійснити до 31.05.2013 року".
Суд апеляційної інстанції з'ясував, що ВП "Запорізька АЕС" надіслав позивачу лист - відповідь №07-40/9139 від 11.04.2013 року, згідно якого зазначив, що погоджує перенесення строку поставки по договору №1116112407 від 06.12.2012 року до 31.05.2013 року.
Відповідно до п. 7.2 договору сторони погодили, що за порушення строку поставки продукції за договором постачальник зобов'язаний сплатити покупцю пеню в розмірі 0, 1 % вартості не поставленої в строк продукції за кожен день прострочення, але не більше 30 % вартості непоставленої в строк продукції. За прострочення поставки продукції понад 30 днів постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 7% вартості несвоєчасно поставленої продукції.
Предметом розгляду у даній справі є вимоги позивача про стягнення з відповідача 20832,00 грн - пені у розмірі 0,1 відсотка вартості продукції, з якої допущено прострочення, та 26040,00 грн - штрафу у розмірі семи відсотків вказаної вартості, нарахованих за період прострочення з 06.04.2013 року по 31.05.2013 року.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, місцевий господарський суд виходив з того, що відповідно до ст. 230, ч. 2 ст. 231 ГК України порушення відповідачем строків виконання зобов'язання щодо поставки продукції є підставою для стягнення з нього пені та штрафу за весь час прострочення, розмір яких визначений у п. 7.2 договору.
Однак, з таким висновком не погодився суд апеляційної інстанції та прийняв нове рішення про відмову в позові. Апеляційний господарський суд дійшов висновку, що підстави для покладення на відповідача відповідальності відсутні, оскільки в цьому випадку відповідно до ч. 1 ст. 181 ГК України сторони у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, погодили внесення змін до договору щодо строків поставки продукції.
Вищий господарський суд України вважає такий висновок суду апеляційної інстанції помилковим, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 181 ГК України укладення господарських договорів у спрощений спосіб допускається лише, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
В цьому випадку договір укладався в порядку, визначеному Законом України "Про здійснення державних закупівель" від 01.06.2010 року N 2289-VI , який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин.
Частиною п'ятою ст. 40 цього Закону передбачено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту пропозиції конкурсних торгів або цінової пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами у повному обсязі, крім випадків, передбачених Законом.
Зокрема, у випадках: 1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; 2) зміни ціни за одиницю товару не більш як на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі; 3) покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної у договорі; 4) продовження строку дії договору та виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі форс-мажорних обставин, затримки фінансування витрат замовника за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної у договорі; 5) зміни умов у зв'язку із застосуванням положень частини шостої цієї статті; 6) узгодженої зміни ціни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг); 7) зміни ціни у зв'язку із зміною ставок податків і зборів пропорційно до змін таких ставок; 8) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу інфляції, зміни курсу іноземної валюти у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни залежно від зміни такого курсу, зміни біржових котирувань, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю. Перелік цих підстав є вичерпним і розширенню не підлягає.
У листі-відповіді № 3463/43 від 16.04.2013 року позивач просив відповідача надати відповідно до ч. 5 ст. 40 Законом України "Про здійснення державних закупівель" документальні підтвердження настання обставин для розгляду його пропозиції про внесення змін до договору. В матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували наявність обставин, з якими закон пов'язує можливість зміни істотних умов договору про закупівлю після його підписання, так само і відсутні докази внесення цих змін, в порядку, визначеному законом.
Погодження ВП "Запорізька АЕС" у листі № 07-40/9139 від 11.04.2013 року строків перенесення поставки продукції, який взагалі не є стороною договору про закупівлю, не може свідчити про зміну істотних умов договору в частині строків поставки.
Висновки суду апеляційної інстанції про те, що поведінка позивача свідчить про схвалення перенесення строку поставки продукції згідно договору, оскільки він прийняв товар, поставлений з порушенням строків поставки, та не розірвав договірні відносини відповідно до п. 6.2.1 договору, суперечать вимогам закону, зокрема ч.1 ст. 655 ЦК України, яка встановлює право, а не обов'язок покупця відмовитися від договору в такому порядку.
Відтак, господарський суд апеляційної інстанції порушив та неправильно застосував щодо встановлених фактів норми матеріального права, що призвело до прийняття незаконної постанови та необґрунтованого скасування рішення господарського суду першої інстанції, який дав належну юридичну оцінку доказам, правильно встановив фактичні обставини справи, дійсні права та обов'язки сторін і постановив законне та обґрунтоване рішення про задоволення позову.
У зв'язку з цим постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а рішення суду першої інстанції - залишенню в силі.
Судовий збір, сплачений позивачем за подання касаційної скарги, відповідно до ст. 49 ГПК України відшкодовується за рахунок відповідача.
Керуючись ст. ст. 49, 1115, 1117, п. 6 ст. 1119, ч. 1 ст. 11110, ст. 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Державного підприємства "Національна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Атомкомплект" Державного підприємства "Національна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" задовольнити.
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 02.10.2014 року скасувати, а рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 27.05.2014 року у справі № 909/345/14 залишити в силі.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Івано-Франківський арматурний завод" (вул. Є. Коновальця, 229, м. Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 00218271) на користь державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (вул. Вєтрова, 3, Шевченківський район, м. Київ, код ЄДРПОУ 24584661) в особі відокремленого підрозділу "Атомкомплект" державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (вул. Жилянська, 108 А, Шевченківський район, м. Київ, код ЄДРПОУ 26251923) 913,50 грн судового збору за розгляд справи в суді касаційної інстанції.
Господарському суду Івано-Франківської області видати наказ на виконання постанови.
Головуючий суддя Гончарук П.А.Суддя Кондратова І.Д.СуддяСтратієнко Л.В.
